Автор: admin

На початку липня набрав чинності Закон України № 4323-ІХ, який удосконалює підходи до адміністративної відповідальності у сфері порушення митних правил. Один із ключових аспектів нового законодавства – індивідуалізація покарання.
Цей підхід передбачає, що покарання більше не буде шаблонним у всіх випадках.
Навпаки – суди отримують право враховувати не лише сам факт порушення митних правил, але й конкретні обставини справи (характер правопорушення, наміри особи, а також інші пом’якшуючі чи обтяжуючі обставини). Це дозволить забезпечити справедливу і пропорційну відповідальність, як цього вимагають сучасні правові стандарти.
Також Законом передбачено нові діапазони розміру штрафів за найпоширеніші порушення, зокрема:
• порушення строків транзиту або тимчасового ввезення транспортних засобів (частини шості статей 470 та 481 МКУ) – від 8 до 12 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
• недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (ст. 472 МКУ) – від 50 до 100% вартості таких товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Крім того, передбачена можливість альтернативного застосування стягнення у вигляді конфіскації товарів.
Варто зазначити, що раніше санкція за недекларування (ст. 472 МКУ) передбачала суворіші наслідки, ніж відповідальність за більш серйозне правопорушення — переміщення товарів з приховуванням від митного контролю (ст. 483 МКУ). Закон № 4323-ІХ усунув цей дисбаланс, зробивши санкції більш співмірними із рівнем суспільної небезпеки діяння.
Такий підхід узгоджується з принципом справедливості та мінімізує ризики порушення прав людини.
У разі, якщо суд у справах про порушення митних правил, передбачених частинами шостими статей 470 та 481 МКУ, не застосував конфіскацію авто, або справа була закрита, або ж завершилася мировою угодою – закон зобов’язує особу у десятиденний строк вивезти транспортний засіб за межі митної території України, або помістити його в інший митний режим.
Невиконання цього обов’язку – наприклад, залишення авто в Україні – тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу або конфіскації транспортного засобу (ст. 481¹ МКУ).
Разом із тим, Закон звільняє від відповідальності осіб, які до 1 квітня 2024 року добровільно передали транспортні засоби, що перебували в Україні з порушенням митного режиму, на потреби Збройних Сил України або інших підрозділів Сил безпеки та оборони України.
📄 Текст Закону: https://www.golos.com.ua/documents/z-4323-ix.pdf
🛃 Держмитслужба у соціальних мережах – https://linkbio.co/UkraineCustoms

Заборонено ввезення в Україну з Французької Республіки тварин, сприйнятливих до заразного вузликового дерматиту ВРХ, репродуктивного матеріалу від них, свіжих і охолоджених шкір та шкур від сприйнятливих видів тварин, сирого молока та молочних продуктів призначених для споживання людиною

Зарядні пристрої до мобільних телефонів входять до переліку продукції, щодо якої Держпродспоживслужба здійснює ринковий нагляд. Вони мають відповідати вимогам Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Уряду від 16.12.015 № 1067.
В результаті заходів, здійснених Держпродспоживслужбою, систематизується інформація про небезпечну (нехарчову) продукцію, в тому числі про зарядні пристрої для мобільних телефонів та оприлюднюється на вебпорталі uvaga.gov.ua.
Зверніть увагу! Маркування зарядного пристрою обов’язково має містити, зокрема:
знак відповідності технічним регламентам,
тип, модель,
партію або серійний номер, що дасть змогу його ідентифікувати.

Мінагрополітики наказом від 10.07.2025 № 1943 затвердило мінімально допустимі експортні ціни на окремі види товарів, що класифікуються за кодами згідно з УКТЗЕД 0409 00 00 00, 0802 31 00 00, 0802 32 00 00, 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1205, 1206 00, 1507, 1512, 1514, 2306 на липень місяць 2025 року.

Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 18 червня 2025 року N 703 “Деякi питання пiльгового оподаткування, декларування та митного оформлення окремих товарiв”, викладено в новiй редакцiї форми звiтiв про рух товарiв на митному складi (далi – МС) та складi тимчасового зберiгання (далi – СТЗ) (далi – Звiт). Роздiли “Залишок товару, зазначеного у графах 5-9, на митному складi” та “Залишок товару, зазначеного у графах 5-9, на складi тимчасового зберiгання”, затверджених постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 27 вересня 2022 року N 1092, доповнено вiдповiдними графами, у яких зазначаються вiдомостi щодо документа, на пiдставi якого розмiщено товари на склад; про забезпечення сплати митних платежiв та дату закiнчення кiнцевого строку зберiгання на митному складi. Про зазначенi змiни, митницям повiдомлено листом Держмитслужби вiд 23.06.2025 N 1/17-02/7/3917. Для використання в роботi Звiт додається в форматi xls. (додаток 1).
Вiдповiдно до Митного кодексу України (далi – Кодекс) утримувач МС щоквартально подає митному органу звiт про рух товарiв на МС за попереднiй квартал; утримувач СТЗ щомiсяця, що настає за звiтним, подає митному органу звiт про рух товарiв на СТЗ за попереднiй мiсяць. Згiдно рекомендацiй Держмитслужби вiд 19.05.2025 N 3/18-01-01/7/3126 в авторизацiї на експлуатацiю митного складу необхiдно визначити термiн подання звiту про рух товарiв на МС щокварталу до 10 числа мiсяця, що наступає за звiтнiм перiодом; в авторизацiї на експлуатацiю складу тимчасового зберiгання термiн подання звiту про рух товарiв на СТЗ – щомiсячно до 05 числа мiсяця.
В порядку iнформування зазначаємо, що Звiт повинен вiдображати iнформацiю щодо конкретного товару по МД, тобто в рядках Звiту прослiдковується рух товару починаючи з Роздiлу “Розмiщення товару на митному складi/складi тимчасового зберiгання” -> “Випуск товару з митного складу/складу тимчасового зберiгання” -> “Залишок товарiв, зазначених у графах 5-9, на митному складi/складi тимчасового зберiгання”.
Першi звiти, якi будуть поданi утримувачами МС та СТЗ будуть починатись з рядкiв пов’язаних з роздiлом “Залишок товарiв, зазначених у графах 5-9, на митному складi/складi тимчасового зберiгання”.
У роздiлi “Залишок товарiв, зазначених у графах 5-9, на митному складi/складi тимчасового зберiгання” вiдображаються всi товари, по часу їх надходження, якi фактично перебували на МС/СТЗ станом на останнiй день звiтного перiоду, в порядку їх надходження. Звертаємо увагу, що роздiли “Залишок товару, зазначеного у графах 5-9, на митному складi/складi тимчасового зберiгання” доповнено вiдповiдними графами про забезпечення сплати митних платежiв. При цьому згiдно пункту 940 роздiлу XXI “Прикiнцевi та перехiднi положення” Кодексу до 19.07.2025 щодо товарiв, якi на день набрання чинностi Законом України “Про внесення змiн до Митного кодексу України щодо iмплементацiї деяких положень Митного кодексу Європейського Союзу” зберiгаються пiд митним контролем на МС та на СТЗ, особа, зазначена в частинi шостiй статтi 201 Кодексу вiдповiдно, має надати забезпечення сплати митних платежiв вiдповiдно до роздiлу X цього Кодексу або такi товари мають бути помiщенi в iнший митний режим.

“2.2. Постiйнi ЗМК створюються в мiсцях, де митнi формальностi щодо товарiв та транспортних засобiв комерцiйного призначення, що пiдлягають митному контролю, проводяться посадовими особами митних органiв на постiйнiй основi, або де знаходяться товари, що перебувають пiд митним контролем:
у визначених мiсцях пунктiв пропуску (пунктiв контролю) через державний кордон України;
на територiях та в примiщеннях митниць, митних постiв, у тому числi на складах митних органiв, якi належать їм або використовуються ними;
на об’єктах пiдприємств, якi отримали дозволи на експлуатацiю вiльної митної зони, магазину безмитної торгiвлi за умови дотримання ними вимог щодо забезпечення режиму зони митного контролю та здiйснення митного контролю в повному обсязi;
у мiсцях митного контролю товарiв, що перемiщуються трубопровiдним транспортом та лiнiями електропередачi (згiдно з Класифiкатором мiсць митного контролю товарiв, що перемiщуються трубопровiдним транспортом та лiнiями електропередачi, затвердженим наказом Мiнiстерства фiнансiв України вiд 28 серпня 2024 року N 417), на пiдприємствах трубопровiдного транспорту та лiнiй електропередачi, за умови дотримання цими пiдприємствами вимог щодо забезпечення режиму зони митного контролю та здiйснення митного контролю в повному обсязi;
в iнших мiсцях, визначених вiдповiдно до Митного кодексу України.
Додатком до Рiшення є план-схема, на якому позначаються межi постiйної ЗМК.”;
“2.3. Тимчасовi ЗМК створюються на час виконання посадовими особами митних органiв митних формальностей щодо товарiв i транспортних засобiв комерцiйного призначення, що перебувають пiд митним контролем:”;
абзаци сьомий, восьмий викласти в такiй редакцiї:
“на територiях i в примiщеннях пiдприємств, у тому числi на складах яких розмiщено прийнятi вiд митниць товари, якi через свої властивостi та/або громiздкiсть не можуть зберiгатися на складi митного органу, на складах органiзацiй – отримувачiв гуманiтарної допомоги, за умови дотримання ними вимог щодо забезпечення режиму зони митного контролю та здiйснення митного контролю в повному обсязi;
на частинi територiї об’єкта, на якiй перебувають товари пiд митним контролем, щодо яких митними органами виконуються митнi формальностi, утримувачем якого є пiдприємство, якому надано таку авторизацiю: на експлуатацiю митного складу; на експлуатацiю складу тимчасового зберiгання; на застосування спрощення “процедура випуску за мiсцезнаходженням”; на застосування транзитного спрощення “статус авторизованого вантажовiдправника”, “статус авторизованого вантажоодержувача”, передбаченого Конвенцiєю про процедуру спiльного транзиту; на застосування транзитного спрощення “статус авторизованого вантажовiдправника МДП”, “статус авторизованого вантажоодержувача МДП”;”
(Наказ 19.06.2025 №309 ще нанбрав чинності)

Україна та Європейський Союз домовились оновити угоду про вільну торгівлю, вона дозволяє зберегти обсяги торгівлі, досягнуті за часи дії автономних торгівельних преференцій. Про це повідомив заступник Міністра економіки – торговий представник України Тарас Качка.
«6 червня ми опинились в умовах торгівлі, які діяли у 2021 році. За ці 4 тижні… ми детально проговорили умови торгівлі всіх аграрних товарів і отримали гарний результат», – зазначив Тарас Качка.
За його словами, із 40 квот – 5 лібералізовано в цілому, у 4 квотах лібералізовано окремі товари, 4 квоти перекомпоновано.
Також вдалось збільшити розмір квот на:
мед – на 583,3% від 2021 року,
цукор – 500%;
оброблений крохмаль – 500%,
ячмінна січка та крупа; зернові, оброблені іншим чином – 435,8%,
висівки, лузга та залишки – 386%,
сухе молоко – 308%,
яйця – 300%,
солод – 250%,
оброблені томати – 250%,
перероблені цукрові продукти – 250%,
крохмалі – 244%,
вершкове масло – 233,3%,
овес – 192,5%,
кукурудза – 153%,
молоко, вершки, згущене молоко – 150%,
часник – 150%,
інші цукри – 150%,
сік яблучний – 150%,
продукти з обробленого вершкового масла – 150%,
цукрова кукурудза – 150%,
манітол-сорбітол – 150%,
перероблені зернові продукти – 150%,
цукрові сиропи – 135%,
м’ясо птиці – 133,3%,
пшениця – 130%,
етанол – 125%,
ячмінь – 122,2%.
«По відношенню до реальних обсягів торгівлі – 21 з 34 квот має обсяг більший, ніж максимум за час дії преференцій і ще в 3 квотах обсяг більший за експорт 2024 року. 6 квот, в яких обсяг менший за рівень 2024 року, але умови торгівлі дозволяють підтримувати обсяги експорту. Лише для 3 товарів обсяги менші, ніж за часів преференцій, але ми мінімізували шкоду», – пояснив заступник міністра.
Він додав, що наступний перегляд в бік подальшої лібералізації відбудеться у 2028 році.

У пункті пропуску «Солотвино – Сігету-Мармацієй», що знаходиться на кордоні з Румунією, тимчасово призупинять оформлення транспортних засобів з понеділка по п’ятницю з 9:00 до 15:00. Про це повідомляє Державна прикордонна служба.
Зазначається, що з 7 липня і попередньо по 3 вересня 2025 року тут проводитимуться ремонтні роботи – реконструкція мосту через річку Тиса.
Пішохідне сполучення працюватиме без змін.

Пункт 1 примiток до додатка 6 доповнено абзацами такого змiсту:
“Режим лiцензування експорту не застосовується у разi здiйснення експорту суб’єктом зовнiшньоекономiчної дiяльностi, який одержав непреференцiйний сертифiкат про походження товару з України, виданий торгово-промисловою палатою в Українi на товари, що експортуються без застосування умов преференцiйної торгiвлi, передбачених Угодою про асоцiацiю мiж Україною, з однiєї сторони, та Європейським Союзом, Європейським спiвтовариством з атомної енергiї i їхнiми державами – членами, з iншої сторони, iз зазначенням вiдомостей про такий сертифiкат у митнiй декларацiї, заповненiй у звичайному порядку або у додатковiй декларацiї до спрощеної або перiодичної митних декларацiй в порядку, визначеному законодавством з питань митної справи (без подання оригiналу сертифiката митному органу).
Про отримання зазначеного сертифiката та невикористання вiдповiдного режиму преференцiйної торгiвлi з державами – членами ЄС, експортер письмово iнформує Мiнекономiки.
У разi коли пiсля або пiд час випуску у митний режим експорту партiї товару експортер звертається до митницi iз заявою про видачу сертифiката з перевезення (походження) товару EUR.1, такий сертифiкат видається за умови наявностi у експортера дiючої лiцензiї на експорт цiєї партiї товарiв.”.

Президент підписав Закон від 25.03.2025 № 4323-ІХ про внесення змін до Митного кодексу (далі – МК) щодо деяких питань адміністративної відповідальності за порушення митних правил. Відповідний законопроєкт № 10257 Верховна Рада прийняла в цілому у другому читанні ще 25 березня.
Так, у новій редакції викладено ст. 473 МК щодо пересилання товарів через митний кордон України в міжнародних поштових і експрес-відправленнях.
Так, пересилання товарів через митний кордон України в міжнародних поштових і експрес-відправленнях, наявність, найменування або назва, кількість яких не відповідають даним, заявленим у митній декларації або в інших документах, що відповідно до митного законодавства замінюють митні декларації, товаросупровідних та/або комерційних документах буде тягнути за собою накладення штрафу в розмірі від 30 до 50 % від вартості цих товарів з їх конфіскацією табо без неї.
Крім цього, змінено ст. 242 Митного кодексу (далі – МК) щодо встановлення обов’язку особи, якій видаються транспортні засоби зі складів митних органів (які були попередньо вилученими згідно зі ст. 511 МК) на виконання мирової угоди або щодо яких судом не було прийнято рішення про конфіскацію у справах про порушення митних правил за частинами шостими ст. 470 і 481 МК, у 10-денний строк з моменту отримання зі складу митного органу помістити такі транспортні засоби в інший митний режим або вивезти їх за межі митної території України.
Пропонується також визначити, що в разі невиконання такого обов’язку особа підлягає адміністративній відповідальності (з цією метою МК доповнюється новою ст. 4811 та вносяться відповідні зміни до ст. 460, 522). У разі прийняття судом рішення у справах про порушення митних правил, порушених за ознаками правопорушень, передбачених ч. 6 ст. 470 і ч. 6 ст. 481 МК, відповідно до якого не застосовується адміністративне стягнення у вигляді конфіскації тимчасово вилучених транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення, чи в разі припинення провадження у таких справах, а так само в разі виконання мирової угоди у справах про порушення митних правил, передбачених ч. 6 ст. 470 і ч. 6 ст. 481 МК, такі транспортні засоби видаються митним органом утримувачу товару після відшкодування витрат на їх зберігання. А в разі припинення провадження в таких справах за відсутністю події та/або складу адміністративного правопорушення витрати на зберігання не відшкодовуються. Утримувач товару зобов’язаний у 10-денний строк з дня отримання таких транспортних засобів з складу митного органу помістити їх в інший митний режим або вивезти їх за межі митної території України.
Також, у ст. 4811 передбачено, що невиконання у строк обов’язку щодо вивезення за межі митної території України чи поміщення в інший митний режим транспортних засобів особистого користування або транспортних засобів комерційного призначення, виданих з складу митного органу, – тягне за собою накладення штрафу в розмірі від 10 до 15 тис. НМДГ або конфіскацію таких транспортних засобів.
Вводиться нова ст. 4871 МК, в якій до обставин, що виключають провадження у справі про порушення митних правил, включається недосягнення особою на момент вчинення порушення митних правил 16-річного віку.
Крім того, передбачено, що провадження у справі про порушення митних правил не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:
відсутність події та/або складу порушення митних правил; неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;
недосягнення особою на момент вчинення порушення митних правил шістнадцятирічного віку;
вчинення правопорушення в стані крайньої необхідності або необхідної оборони;
скасування акта, який встановлює відповідальність за порушення митних правил;
закінчення на момент розгляду справи про порушення митних правил строків, передбачених ст. 467 МК;
наявність за тим самим фактом щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови митного органу або суду про накладення адміністративного стягнення тощо.