Державна податкова служби України і Торгово-промислова палата України узгодили підходи до засвідчення форс-мажору у зовнішньоекономічній діяльності. Про це повідомляє пресслужба ДПС за підсумками зустрічі податківців з представниками ТПП України та регіональних ТПП.
Сторони дійшли згоди, що наявність сертифіката Торгово-промислової палати не є безумовною підставою для звільнення від відповідальності за порушення граничних строків розрахунків під час зовнішньоекономічної діяльності.
Зазначається, що Податкова служба під час перевірок оцінює:
реальність, надзвичайність та невідворотність обставин;
фактичний вплив таких обставин на можливість виконання конкретних договірних зобов’язань;
співвідношення строків дії форс-мажору зі встановленими НБУ граничними строками розрахунків.
Крім того, у ДПС наголосили, що загального посилання на воєнний стан недостатньо. У сертифікаті повинно бути чітко вказано, як саме ці обставини вплинули на неможливість виконання конкретного договору і в який термін. Без цього документ може бути визнаний недостатнім доказом.
Податківці додали, що такий підхід відповідає нормам валютного законодавства та підтверджений судовою практикою, зокрема постановами Верховного Суду у справах № 260/92/19, № 904/3886/21, № 922/854/21, № 240/25642/22, № 520/2941/24.
Автор: admin
Безпечність харчових продуктів: вегетаріанські та веганські харчові продукти.
Для багатьох людей веганський та вегетаріанський харчовий продукт це одне й те саме. Але ні. В українському законодавстві чітко визначено, які саме продукти є веганськими, а які – вегетаріанськими.
В обох випадках, у маркуванні харчового продукту можуть використовуватися слова “вегетаріанський” або “веганський” або його похідні, якщо:
на всіх етапах виробництва та обігу вживалися всі необхідні заходи для уникнення наявності речовин, які не споживаються веганцями та вегетаріанцями, крім випадків ненавмисного потрапляння таких речовин;
операторами ринку харчових продуктів та/або особами, що діють за їхнім дорученням, не проводилися на тваринах будь-які дослідження харчового продукту або інгредієнта.
А от різниця між вегетаріанськими та веганськими харчовими продуктами полягає в наявності в продукті інгредієнтів тваринного походження:
у веганських харчовий продуктах – на жодній стадії виробництва якого не використовувалися інгредієнти тваринного походження;
у вегетаріанських харчових продуктах – на жодній стадії виробництва якого не використовувалися інгредієнти тваринного походження, крім таких інгредієнтів чи похідних із них:
молоко, молочні продукти, молозиво;
яйця чи яєчні продукти, отримані від живих тварин;
мед чи продукти бджільництва (прополіс, бджолиний віск тощо);
продукти, отримані з вовни живих тварин (ланолін тощо).
Румунія продовжила обов’язкову вимогу ліцензування української агропродукції.
Агроекспорт: як отримати ліцензію?
Після рішення Європейської Комісії у вересні 2023 року не поширювати заборону на імпорт українського зерна на п’ять сусідніх країн ЄС – Болгарію, Польщу, Румунію, Словаччину та Угорщину – Бухарест запровадив систему ліцензування імпорту зернових та олійних культур як з України, так і з Республіки Молдова.
Засади процедури ліцензування визначаються положеннями Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та іншими нормативно-правовими актами.
Так, під час воєнного стану для експорту деяких видів агропродукції необхідно отримувати ліцензію.
У свою чергу, в Додатку № 4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2024 рік» від 27.12.2023 за № 1402 затверджений перелік товарів (аграрної продукції), експорт яких підлягає ліцензуванню на 2024 рік.
Правила переміщення особистих речей під час в’їзду в Україну
Традиційно, в сезон літніх відпусток громадяни починають активніше подорожувати, тому в рамках інформаційної рубрики #Корисна_інформація надаємо роз’яснення для подорожуючих щодо правил переміщення через митний кордон України особистих речей при в’їзді в Україну.
🎒Особисті речі – товари, нові і такі, що були у вжитку, призначені для забезпечення звичайних повсякденних потреб фізичної особи, які відповідають меті перебування зазначеної особи відповідно в Україні або за кордоном, переміщуються через митний кордон України у ручній поклажі, супроводжуваному та несупроводжуваному багажі і не призначені для підприємницької діяльності, відчуження або передачі іншим особам.
👜Особистими речами вважаються:
• товари особистої гігієни та індивідуальні косметичні засоби у кількості, що забезпечує потреби однієї особи на період поїздки;
• одяг, білизна, взуття, що мають суто особистий характер, призначені виключно для власного користування і мають ознаки таких, що були у користуванні;
• особисті прикраси, у тому числі з дорогоцінних металів та каміння, що мають ознаки таких, що були в користуванні;
• індивідуальне письмове та канцелярське приладдя;
• один фотоапарат, одна кіно-, відеокамера разом з обґрунтованою кількістю фото-, відео-, кіноплівок та додаткового приладдя;
• один переносний проектор та аксесуари до нього разом з обґрунтованою кількістю діапозитивів та/або кіноплівок;
• бінокль;
• переносні музичні інструменти у кількості не більше двох штук;
• один переносний звуковідтворювальний пристрій (у тому числі магнітофон, диктофон, програвач компакт-дисків тощо) з обґрунтованою кількістю плівок, платівок, дисків;
• один переносний радіоприймач;
• стільникові (мобільні) телефони у кількості не більше двох штук, пейджери;
• один переносний телевізор;
• переносні персональні комп’ютери у кількості не більше двох штук і периферійне обладнання та приладдя до них; флеш-карти у кількості не більше трьох штук;
• одна переносна друкарська машина;
• калькулятори, електронні книжки у кількості не більше двох штук;
• індивідуальні вироби медичного призначення для забезпечення життєдіяльності людини та контролю за її станом з ознаками таких, що були в користуванні;
• звичайні та/або прогулянкові дитячі коляски у кількості, що відповідає кількості дітей, які перетинають кордон разом із громадянином, а у разі відсутності дітей – у кількості не більше однієї штуки;
• одне крісло колісне для осіб з інвалідністю на кожну особу з інвалідністю, яка перетинає митний кордон України, а в разі відсутності такої особи – у кількості не більше однієї штуки;
• лікарські засоби, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України в порядку та обсягах, визначених Кабінетом Міністрів України;
• годинники у кількості не більше двох штук;
• 0,5 літра туалетної води та/або 100 грамів парфумів;
• спортивне спорядження – велосипед, вудка рибальська, комплект альпіністського спорядження, комплект спорядження для підводного плавання, комплект лиж, комплект тенісних ракеток, дошка для серфінгу, віндсерфінгу, комплект спорядження для гольфу, інше аналогічне спорядження, призначене для використання однією особою;
• спеціальне дитяче харчування для дітей, хворих на фенілкетонурію або інше захворювання, що потребує спеціального харчування, яке не виробляється (не реалізується) в Україні, що переміщується (пересилається) через митний кордон України в порядку та обсягах, визначених Кабінетом Міністрів України;
• інші товари, призначені для забезпечення повсякденних потреб громадянина, перелік і гранична кількість яких визначаються законами України.
(Статті 4, 369-370 Митного Кодексу України)
За загальним правилом, особисті речі не декларуються письмово та не оподатковуються. Проте, за бажанням, громадянин може задекларувати свої особисті речі письмово. Крім того, письмову декларацію необхідно обов’язково подати, якщо цього вимагає посадова особа митниці.
Бажаємо усім співвітчизникам безпечних подорожей та повернення додому. Більше інформації для подорожуючих − на офіційному вебсайті Держмитслужби (https://customs.gov.ua/informatsiia-dlia-gromadian)
В Класифікатор 1011 внесено зміни в частині документів про походження (Наказ Мінфіну від 23.06.2025 №315).
Додано позицію:
7029 – Електронний сертифiкат про непреференцiйне походження товару, факт видачi та/або змiст якого митний орган може перевiрити на вебсайтi компетентного органу (органiзацiї), що видав сертифiкат
Пломби спеціального типу: що зміниться з 1 липня?
До уваги субʼєктів зовнішньоекономічної діяльності, які мають авторизації на застосування спрощення «самостійне накладення пломб спеціального типу» або аналогічного транзитного спрощення!
Нагадуємо, що відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 02.09.2024 Nº 423 «Про затвердження Вимог до характеристик митних пломб і пломб спеціального типу та Вимог до порядку ведення обліку та зберігання пломб спеціального типу», який набрав чинності 23 жовтня 2024 року, застосування підприємствами пломб спеціального типу, закуплених до набрання чинності цим наказом можливе лише до 01 липня 2025 року.
Звертаємо увагу, що пунктом 4 зазначеного наказу передбачено, що авторизовані підприємства мають надати до Держмитслужби відомості щодо пломб спеціального типу та їх ідентифікаційних ознак перед їх використанням.
Такі відомості повинні містити: тип пломби (індикаторна, захисна, силова) пломби; назву (модель) пломби; найменування виробника пломби; кількість пломб та їх унікальні ідентифікатори (перелік або діапазон); кольорові зображення пломби; сертифікат відповідності; документи, що підтверджують придбання підприємством таких пломб.
Про затвердження таких вимог повідомлялося раніше – https://is.gd/I0If4F
Просимо врахувати зазначені зміни під час планування господарської діяльності.
🛃 Держмитслужба у соціальних мережах – https://linkbio.co/UkraineCustoms
Держмитслужба спростила підтвердження дозволу на навантаження: електронний талон замість штампа
В Особистому кабінеті Держмитслужби з’явився новий функціонал: експедитори можуть самостійно роздрукувати електронний талон після отримання дозволу на навантаження. Це дозволяє уникнути походів до митниці за штампом на паперовому дорученні.
Талон містить усю необхідну інформацію, зокрема номер доручення та штрихкод. Портовий оператор, у свою чергу, може швидко перевірити дійсність дозволу в Особистому кабінеті, відсканувавши штрихкод або ввівши номер вручну.
Функція працює як тимчасове рішення на період до завершення інтеграції інформаційних систем портових операторів з Держмитслужбою. Водночас вона вже зараз дозволяє пришвидшити процес оформлення та зменшити кількість паперових документів.
Менше паперу — більше зручності.
🛃 Держмитслужба у соціальних мережах – https://linkbio.co/UkraineCustoms
Міністерство фінансів внесло зміни в Наказ вiд 25 квiтня 2023 року N 213 “Про деякi питання забезпечення сплати митних платежiв (Наказ від 27.05.2025 №278)
Зокрема, викладено в новій редакції:
1) Форму бланка iндивiдуальної гарантiї, затверджену наказом Мiнiстерства фiнансiв України вiд 25 квiтня 2023 року N 213, зареєстрованим у Мiнiстерствi юстицiї України 13 червня 2023 року за N 984/40040;
2) Форму бланка загальної гарантiї, затверджену наказом Мiнiстерства фiнансiв України вiд 25 квiтня 2023 року N 213, зареєстрованим у Мiнiстерствi юстицiї України 13 червня 2023 року за N 984/40040;
3) Форму акта спiльної звiрки щодо застосування iндивiдуальних гарантiй, резервування та вивiльнення частин базової суми загальної гарантiї або звiльнення вiд гарантiї, затверджену наказом Мiнiстерства фiнансiв України вiд 25 квiтня 2023 року N 213, зареєстрованим у Мiнiстерствi юстицiї України 13 червня 2023 року за N 984/40040;
4) Форму вимоги про сплату митних платежiв, затверджену наказом Мiнiстерства фiнансiв України вiд 25 квiтня 2023 року N 213, зареєстрованим у Мiнiстерствi юстицiї України 13 червня 2023 року за N 984/40040;
5) Форму заяви про реєстрацiю гаранта, затверджену наказом Мiнiстерства фiнансiв України вiд 25 квiтня 2023 року N 213, зареєстрованим у Мiнiстерствi юстицiї України 13 червня 2023 року за N 984/40040.
Наказ 278 поки не набрав чинності.
Затверджено Правила продажу товарів магазинами безмитної торгівлі
Уряд 25.06.2025 затвердив Правила продажу товарів магазинами безмитної торгівлі, якими визначено умови реалізації товарів магазинами безмитної торгівлі, яких мають дотримуватися суб’єкти господарювання, що мають дозволи на відкриття та експлуатацію магазинів безмитної торгівлі, стосовно приймання, зберігання, продажу товарів МБТ, роботи та діяльності МБТ, організації та проведення операцій з товарами, документального оформлення їх продажу громадянам.
Також, документом конкретизовано сферу торгівлі, у якій МБТ провадять свою діяльність. Передбачено оснащення робочих місць касових зон торговельного залу (залів) відеокамерами. Затверджено єдину форму етикетки для маркування товарів у МБТ.
Крім цього, конкретизовано в розрахунковому документі з продажу товару в МБТ обов’язковість зазначення реквізиту паспортного документа. Передбачено можливість присутності митних органів під час проведення інвентаризації товарів у МБТ його утримувачем тощо.
Визнано такою, що втратила чинність, постанову КМУ від 17.07.2003 № 1089 «Про затвердження Правил продажу товарів магазинами безмитної торгівлі».
Дотримання вимог МСФЗ №15: гарантія безпеки в міжнародній торгівлі дерев’яним пакувальним матеріалом.
Міжнародний стандарт з фітосанітарних заходів №15 (МСФЗ №15) «Регулювання дерев’яних пакувальних матеріалів у міжнародній торгівлі» є одним із ключових інструментів, спрямованих на недопущення поширення карантинних організмів через пакувальні матеріали з необробленої деревини. Його дотримання – обов’язкова умова для безпечного та законного експорту продукції, упакованої в дерев’яні ящики, піддони, прокладки або барабани.
Ввезення на територію України, переміщення територією України та вивезення за межі території України дерев’яного пакувального матеріалу з урахуванням вимог МСФЗ № 15 врегульовано наказом Мінагрополітики від 27 травня 2024 року № 1640
Що регулює МСФЗ №15?
Стандарт стосується всіх видів дерев’яних пакувальних матеріалів, виготовлених з необробленої деревини товщиною понад 6 мм, які використовуються в міжнародній торгівлі. Основна мета – запобігти перенесенню шкідливих організмів, які можуть завдати значної шкоди лісовим ресурсам країн-імпортерів.
Обов’язкові фітосанітарні заходи.
Виготовлення ДПМ здійснюється тільки з окорованої деревини, неураженої шкідливими організмами. Після проведення окорування деревини будь-яка кількість візуально відокремлених та чітко розрізнених невеликих частинок кори може залишатися, якщо вони:
мають ширину менше ніж 3 сантиметри (незалежно від їх довжини);
мають ширину більше ніж 3 сантиметри при загальній площі поверхні однієї окремої частинки кори меншої ніж 50 квадратних сантиметрів.
Окорування деревини повинно здійснюватися до термообробки або фумігації.
Згідно зі стандартом, дерев’яний пакувальний матеріал повинен пройти одну з таких схвалених обробок:
Діелектричний нагрів (DH) – нагрівається по всій товщині (включаючи поверхню) до +60 °C мінімум на 1 хвилину безперервно за допомогою мікрохвиль або високочастотного струму.
Термічна обробка (HT) – досягнення мінімальної температури по всій товщині деревини +56 °C і утримується при цій температурі не менше 30 хвилин безперервно. Це найпоширеніший метод, застосовуваний у сушильних камерах.
Фумігація метилбромідом (MB) – обробляється токсичним газом метилбромідом протягом визначеного часу і концентрації. Через шкідливість для довкілля цей метод поступово виводиться з використання.
Фумігація сульфурилфторидом (SF) – обробляється сульфурилфторидом (альтернатива метилброміду), також використовується для знищення шкідників у матеріалі шляхом газової обробки.
Після обробки пакувальний матеріал має бути маркований офіційним знаком, який підтверджує відповідність вимогам МСФЗ №15.
Вимоги до маркування.
Маркування повинно містити:
Код країни (наприклад, UA – Україна),
Унікальний код виробника або обробника (присвоюється Держпродспоживслужбою),
Тип обробки (DH/SF/HT/MB),
Логотип МСФЗ (IPPC).
Маркування не повинне бути нанесене вручну, повинно бути чітким, стійким до стирання та міститися у видному місці щонайменше на двох протилежних боках дерев’яного пакувального матеріалу. Це здійснюється шляхом випалювання або нанесення фарби засобами для маркування (штамп, трафарет, клеймо). Необхідно уникати використання червоного і помаранчевого кольорів, оскільки вони використовуються при етикетуванні небезпечних предметів.
Важливі рекомендації для підприємств:
Співпрацюйте лише з суб’єктами господарської діяльності, які включені до Переліку операторів дерев’яного пакувального матеріалу та уповноважені на проведення обробки та маркування згідно наказом Мінагрополітики від 27 травня 2024 року № 1640.
Зберігайте документи, що підтверджують обробку пакувальних матеріалів (акти, сертифікати).
Регулярно перевіряйте стан маркування та фізичну цілісність тари перед експортом.
Навчайте персонал щодо фітосанітарних вимог та оновлень у міжнародному законодавстві.
Уникайте повторного використання необробленої деревини – це потенційний шлях для зараження партії продукції.
Наслідки недотримання:
Затримка вантажу на митниці країни-імпортера.
Вимога утилізації або повернення партії за кошт експортера.
Втрата репутації та економічні збитки.
Підсумок. Дотримання вимог МСФЗ №15 – не лише фітосанітарний обов’язок, але й показник відповідального бізнесу. Правильна обробка та маркування дерев’яного пакувального матеріалу є запорукою безперешкодного перетину кордонів, безпеки екосистем та дотримання міжнародних зобов’язань України у сфері торгівлі.