Дякую за можливість бути слухачем вашого курсу!!! Ви робите гарну справу для соціалізації ветеранів.
Випускник курсу “Менеджер ЗЕД” Кириченко Євген
Автор: iloc
Навчання, яке дає реальні знання у сфері ЗЕД
Дане навчання це не просто можливість отримати нову професію, це вибір без вибору, адже закінчити дане навчання і нічому не навчиться нереально. Навчання переплетено презентаціями, реальними кейсами, посиланнями на нормативні акти та підкріплено коментарями лекторів “а як це відбувається в житті”, то ідеальне поєднання і відкладається в пам’яті якнайкраще і надовго. Щиро дякую за навчання!
Випукниця курсу “Менеджер ЗЕД” Пишна Тетяна
Від теорії до практики: досвід стажування в ТОВ «Айлок»
Під час проходження переддипломної практики у 2025 році на підприємстві ТОВ «Айлок» я отримав надзвичайно цінний та корисний досвід, який став значним етапом у моєму професійному становленні як майбутнього фахівця у сфері митної справи. Практика дала мені можливість не лише закріпити теоретичні знання, отримані під час навчання у закладі вищої освіти, але й побачити їх практичне застосування у реальній діяльності підприємства, що здійснює зовнішньоекономічну діяльність та взаємодіє з митними органами.
З перших днів проходження практики я відчув доброзичливу атмосферу в колективі підприємства. Працівники ТОВ «Айлок» продемонстрували високий рівень професіоналізму, відповідальності та відкритості до співпраці зі студентами-практикантами. Вони охоче ділилися своїми знаннями та досвідом, пояснювали особливості виконання тих чи інших робочих завдань, допомагали краще зрозуміти специфіку роботи у сфері митного оформлення та зовнішньоекономічної діяльності. Завдяки цьому процес проходження практики був не лише пізнавальним, але й дуже комфортним.
У ході практики я мав можливість ознайомитися з організаційною структурою підприємства, основними напрямами його діяльності, а також з функціями різних підрозділів, які беруть участь у забезпеченні зовнішньоекономічних операцій. Особливу увагу було приділено роботі з митною документацією, порядку підготовки та оформлення необхідних документів для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів. Я зміг побачити, як на практиці здійснюється підготовка документів для подання до митних органів, які вимоги ставляться до їх правильності та повноти, а також як відбувається взаємодія підприємства з митними органами.
Під час проходження практики я також дізнався багато нового про особливості організації зовнішньоекономічної діяльності підприємств, порядок здійснення імпортних та експортних операцій, а також про важливість правильного оформлення товаросупровідних документів. Особливо корисним було ознайомлення з практичними аспектами роботи у сфері митного регулювання, зокрема з процесами перевірки документів, підготовки митних декларацій та контролю за дотриманням вимог чинного законодавства у сфері митної справи.
Важливою частиною практики стало спостереження за роботою фахівців підприємства, які щоденно виконують складні та відповідальні завдання, пов’язані з митним оформленням товарів. Це дозволило мені краще зрозуміти специфіку майбутньої професії, усвідомити важливість уважності, точності та відповідальності під час роботи з документами, а також значення професійних знань у сфері митного законодавства.
Крім того, проходження практики сприяло розвитку моїх практичних навичок роботи з документами, аналізу інформації та організації робочого процесу. Я отримав можливість застосувати на практиці ті знання, які раніше вивчав лише в теоретичному аспекті. Це допомогло мені краще зрозуміти механізми функціонування підприємств, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, а також роль митних процедур у забезпеченні законності та ефективності міжнародної торгівлі.
Окремо варто відзначити, що під час проходження практики мені вдалося значно розширити свій професійний кругозір. Я зміг побачити, як на практиці вирішуються різні робочі ситуації, як фахівці підприємства взаємодіють між собою та з представниками інших організацій, а також як здійснюється оперативне вирішення питань, що виникають у процесі митного оформлення товарів.
Загалом проходження практики на підприємстві ТОВ «Айлок» залишило у мене виключно позитивні враження. Вона стала надзвичайно важливим етапом у моєму професійному розвитку та допомогла краще зрозуміти специфіку майбутньої професії. Отриманий під час практики досвід є дуже цінним і безумовно стане корисним у подальшій навчальній та професійній діяльності.
Враховуючи отриманий позитивний досвід, я із впевненістю можу рекомендувати проходження практики на підприємстві ТОВ «Айлок» іншим студентам, які навчаються за спеціальністю «Митна справа» або суміжними напрямами підготовки. Це підприємство створює всі необхідні умови для отримання практичних знань, професійного розвитку та ознайомлення з реальними процесами у сфері зовнішньоекономічної діяльності та митного оформлення.
На мою думку, проходження практики на такому підприємстві є надзвичайно корисним для студентів, адже воно дозволяє поєднати теоретичні знання з практикою, отримати цінний досвід роботи та краще підготуватися до майбутньої професійної діяльності. Саме тому я щиро рекомендую студентам, які цікавляться сферою митної справи, скористатися можливістю пройти практику на підприємстві ТОВ «Айлок», оскільки це стане важливим кроком на шляху до формування професійних компетенцій та успішної кар’єри.
З повагою, випускник магістратури кафедри маркетингу та торговельного підприємництва Навчально-наукового інституту «Українська інженерно-педагогічна академія» Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Сергій Рижов!
Типові порушення у квартальних звітах про результати використання складових безпілотних систем, ввезених із застосуванням 241 пільги по сплаті митних платежів
Квартальний звіт про результати використання складових безпілотних систем, ввезених із застосуванням 241 пільги по сплаті митних платежів: на що звернути увагу
Відповідно до положень абзацу десятого пункту 9²⁷ розділу ХХІ Митного кодексу України, використання за цільовим призначенням ввезених складових безпілотних систем із застосуванням 241 пільги по сплаті митних платежів, підтверджується підприємством, яким ввезено такі товари, шляхом подання до митного органу за місцем розташування цього підприємства звіту про результати використання товарів.
Київська митниця звертає увагу суб’єктів господарювання, які імпортують такі товари, на типові порушення при поданні до митного органу звіту про результати використання товарів:
подання звіту з порушенням визначених законодавством строків, а саме: після 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом, що матиме наслідком відмову митного органу в подальшому митному оформленні товарів із застосуванням звільнення від оподаткування ввізним митом та звільнення від оподаткування податком на додану вартість, до моменту подання такого звіту за відповідний звітний період;подання за звітний період численних звітів у розрізі окремих митних декларацій, за якими проведено митне оформлення товарів, замість єдиного звіту, який повинен містити інформацію у розрізі окремих митних декларацій про рух та залишки ввезених товарів, а також кількість вироблених, відремонтованих, модернізованих та реалізованих безпілотних систем із використанням ввезених товарів протягом звітного періоду;подання звіту до митного органу за місцем митного оформлення товарів, а не до митного органу за місцем розташування цього підприємства, у результаті чого звіт вважається не поданим, що є обставиною для проведення митним органом документальної позапланової виїзної перевірки підприємства.Вичерпний перелік інформації, що має міститись у звіті визначено абзацом десятим пункту 9²⁷ розділу ХХІ Митного кодексу України, а саме:
залишок ввезених відповідно до цього пункту товарів на початок звітного кварталу в розрізі митних декларацій, переліку та кількості відповідних товарів; перелік та кількість товарів, ввезених відповідно до цього пункту протягом звітного кварталу в розрізі митних декларацій; перелік та кількість товарів, ввезених відповідно до цього пункту, які були використані у виробництві, ремонті, модернізації (включаючи остаточно забраковані з технологічних причин) безпілотних систем протягом звітного кварталу в розрізі митних декларацій; залишок ввезених відповідно до цього пункту товарів на кінець звітного кварталу в розрізі митних декларацій, переліку та кількості відповідних товарів; кількість вироблених, відремонтованих, модернізованих протягом звітного кварталу безпілотних систем з використанням ввезених товарів; кількість реалізованих (повернутих після ремонту, модернізації) та нереалізованих протягом звітного кварталу безпілотних систем, вироблених з використанням ввезених товарів.Слід зазначити, що звіт повинен подаватись підприємством до повного використання ввезених товарів згідно із цільовим призначенням та реалізації готових виробів, вироблених із використанням таких товарів.
Крім того, несвоєчасне подання або неподання звіту про результати використання таких товарів вважається обставиною для проведення документальної позапланової виїзної перевірки.
Саме тому коректність його заповнення та подання має принципове значення як для імпортерів даного товару, так і для митного органу.
Санкції РНБО не є форс-мажором: ВС роз’яснив правила нарахування валютної пені
16 січня 2026 року ВС КАС ухвалив Постанову у справі № 420/17341/22, у якій сформував прецедентну правову позицію щодо нарахування пені за порушення строків валютних розрахунків у разі застосування до резидента персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій).
Предметом спору стало оскарження податкових рішень, якими українській компанії було нараховано понад 2,5 млн грн пені за ненадходження імпортного товару від іноземного контрагента у встановлені законодавством строки. Позивач здійснив стовідсоткову передоплату за продукцію, однак згодом потрапив до санкційних списків РНБО. Компанія обґрунтовувала незаконність штрафів тим, що блокування її активів та повне припинення торговельних операцій через санкції є обставиною непереборної сили, яка об’єктивно унеможливила отримання товару або повернення грошових коштів.
Верховний Суд відхилив ці аргументи та наголосив, що застосування до підприємства санкцій не є автоматичною підставою для уникнення фінансової відповідальності у сфері зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД). Суд роз’яснив, що норми Закону України «Про санкції» спрямовані виключно на обмеження прав конкретної особи (самого порушника) самостійно розпоряджатися власними активами.
Водночас, ці персональні обмеження жодним чином не перешкоджають іноземному контрагенту виконати свої договірні зобов’язання – зокрема, поставити товар, за який український резидент уже сплатив кошти до моменту введення санкцій. Відтак, накладення санкцій на покупця не визнається форс-мажорною обставиною щодо виконання контракту та не зупиняє перебіг строків валютних розрахунків.
Аби законно зупинити нарахування валютної пені через неможливість виконання контракту, судова практика вимагає від бізнесу дотримання чіткого алгоритму дій:
-
отримання сертифіката Торгово-промислової палати України (ТПП) про настання форс-мажорних обставин за кожним окремим договором.
-
активні дії щодо захисту своїх прав, що підтверджується зверненням до судів України або Міжнародного комерційного арбітражного суду з позовом про стягнення з нерезидента заборгованості чи примусове виконання контракту.
Оскільки підсанкційне підприємство не надало доказів звернення до ТПП та не ініціювало судове чи арбітражне стягнення боргу з іноземного партнера, Верховний Суд визнав нарахування податковою службою пені цілком правомірним та залишив рішення попередніх інстанцій без змін.
Мінекономіки пропонує пріоритетний перетин кордону для товарів особливого зберігання
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України розробило проект наказу, яким затверджуються переліки продукції з обмеженим строком зберігання та особливим режимом зберігання. Ця ініціатива є ключовою для агровиробників, харчової промисловості та перевізників, оскільки вона дозволить експортерам таких товарів отримати право на першочерговий перетин державного кордону з використанням системи «Електронна черга перетину кордону» («єЧерга»).
Контекст нововведення
Проєкт наказу розроблено на виконання урядової постанови від 5 грудня 2024 року № 1411, яка регламентує дворічний експериментальний проєкт із впорядкування черг вантажівок на кордоні. Згідно з правилами «єЧерги», вантажні автомобілі, що перевозять товари із затверджених переліків (та мають відповідну інформацію в митних базах), отримуватимуть пріоритетний статус прибуття до пунктів пропуску. Це має суттєво знизити логістичні втрати бізнесу від псування товарів під час простою.
Яка продукція отримає пріоритет?
Документ пропонує затвердити два окремі переліки, ідентифікація в яких буде здійснюватися виключно за товарними кодами УКТ ЗЕД. Загалом переліки охоплюють такі категорії:
Сільськогосподарська продукція з обмеженим строком зберігання. До цієї групи віднесено товари, що потребують максимально швидкої доставки: живі тварини та свіжа риба, свіже та охолоджене м’ясо (яловичина, свинина, птиця), незгущене молоко, кисломолочні продукти (йогурти, кефір), вершкове масло, сири та яйця. Також пріоритет нададуть експортерам зрізаних квітів, свіжих овочів (помідори, огірки, гриби, капуста тощо), свіжих фруктів (яблука, груші, вишні, абрикоси, виноград), а також свіжих хлібобулочних виробів, сосисок та дріжджів.
Продукція, яка має особливий режим зберігання. Цей перелік охоплює ширшу номенклатуру товарів, логістика яких залежить від температурного режиму (рефрижераторні перевезення). Сюди, окрім живих тварин, увійшли: заморожене м’ясо та риба, заморожені овочі та фрукти, рослинні олії (соєва, соняшникова, ріпакова) та маргарин, готові м’ясні та рибні консерви, шоколад, кондитерські вироби з цукру та макаронні вироби. Крім того, особливий режим поширюється на соки, морозиво, безалкогольні напої, а також на чутливу фармацевтичну продукцію: кров, імунні сироватки, вакцини та ліки.
Держекспортконтроль посилює контроль за експортом виробів з чистого титану
З 27 лютого 2026 року в Україні починають діяти оновлені правила для компаній, що займаються зовнішньоекономічною діяльністю та постачанням металургійної продукції на міжнародні ринки. Державна служба експортного контролю України офіційно повідомила про запровадження процедур державного експортного контролю щодо експорту та тимчасового вивезення виливків з чистого титану до усіх країн світу.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання», нові вимоги охоплюють усіх суб’єктів господарювання, які мають намір здійснювати транзит, експорт чи тимчасове вивезення цієї продукції. Крім того, під дію державного контролю підпадають і будь-які супутні послуги, що надаються стосовно таких товарів.
Окрему увагу експортерам варто звернути на юридичний нюанс: зазначені процедури застосовуються незалежно від того, чи внесені ці виливки або послуги до офіційних списків товарів, міжнародні передачі яких підлягають обов’язковому контролю.
Сертифікація насіння
Держпродспоживслужба нагадує, що відповідно до статті 15 Закону України «Про насіння і садивний матеріал» насіння і садивний матеріал вводяться в обіг після їх сертифікації.
Сертифікати на насіння або сертифікати на садивний матеріал можуть бути видані, якщо:
-
насіння та/або садивний матеріал належить до сорту, занесеного до Реєстру сортів рослин України;
-
насіння за сортовими або посівними якостями відповідає вимогам законодавства у сфері насінництва та розсадництва;
-
садивний матеріал за сортовими або товарними якостями відповідає вимогам законодавства у сфері насінництва та розсадництва.
Враховуючи наближення весняної посівної кампанії, хочемо звернути увагу суб’єктів господарювання на особливості придбання насіння ярих культур.
Перед придбанням насіннєвого матеріалу необхідно перевірити чи занесений певний сорт чи гібрид до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, який оприлюднено на сайті Міністерства економіки, довкілля і сільського господарства України.
Також, при виборі сорту радимо враховувати природно-кліматичні умови вирощування сільськогосподарських культур та надавати перевагу сортам, які рекомендовані для вирощування у певній зоні. У Державному реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні, стосовного кожного сорту зазначено рекомендовану зону для вирощування.
Законодавством передбачено, що кожна партія насіння для реалізації повинна супроводжуватися двома сертифікатами, що засвідчують його сортові та посівні якості. Тому, споживачеві варто звернути увагу на наявність у продавця цих документів на насіння, яке він планує придбати.
Інформацію про чинність зазначених сертифікатів можна перевірити в Реєстрі посівних сертифікатів на насіння та садивний матеріал , який оприлюднено на офіційному вебпорталі Міністерства економіки, довкілля і сільського господарства України.
На основі цих сертифікатів продавець зобов’язаний виписати супровідні документи, які визначені згідно з ДСТУ 2240-93 «Насіння сільськогосподарських культур. Сортові та посівні якості. Технічні умови», а саме:
-
«Атестат на насіння» – добазове та базове насіння;
-
«Свідоцтво на насіння» – сертифіковане насіння;
-
«Свідоцтво на гібридне насіння» – насіння гібридів першого покоління.
У разі перепродажу посередник (перекупник) виписує нові супровідні документи на насіння (під свою відповідальність).
Також просимо звернути увагу, що будь-яка партія добазового, базового та сертифікованого насіння першої генерації, що призначена для реалізації, повинна супроводжуватись етикетками встановленого зразка. Етикетка повинна містити всю необхідну інформацію про партію насіння: суб’єкт, культура, сорт, категорія/генерація, номер партії, маса, місяць та рік пакування, відомість щодо протруєння.
Для кожної категорії (генерації) використовуються різні кольори етикеток:
-
для добазового насіння – білий з фіолетовою смужкою завширшки 10 міліметрів, розміщеною по діагоналі з лівого нижнього кута етикетки;
-
для базового білий;
-
для сертифікованого насіння першої генерації, гібридів першого покоління – блакитний;
-
для сертифікованого насіння другої генерації, наступних генерацій – червоний;
-
для суміші насіння – зелений;
-
для неостаточно сертифікованого насіння – сірий.
Кожна етикетка має свій номер і під час сертифікації партії насіння до сертифікату, що засвідчує посівні якості, вносяться номера етикеток, які були використані для маркування даної партії насіння. Тобто, під час купівлі насіння можливо проконтролювати чи відповідають номера етикеток відповідній партії.
26 лютого 2026 року відбулась інформаційна сесія «Новий Регламент ЄС про безпеку машин (MR 2023/1230): що потрібно знати українським експортерам»
Захід буд присвячений вимогам нового Регламенту ЄС № 2023/1230 щодо машинного обладнання, який буде застосовний з 20 січня 2027 року та оновлює вимоги до виробників та експортерів продукції машинобудування.
В інфосесії взяли участь виробники, експортери машин та обладнання, компанії, що працюють з європейськими імпортерами і дистриб’юторами.
Ключові висновки інформаційної сесії:1. Значно посилились вимоги до залучення нотифікованих органів під час оцінки відповідності
Новий Регламент скасовує можливість самодекларування для деяких типів машин – машини високого ризику. Самодекларування залишається можливим лише для машин, не включених до Додатку I до Регламенту ЄС № 2023/1230, за умови повного застосування гармонізованих стандартів. Для всіх інших машин обов’язкова участь нотифікованого органу в процедурі оцінки відповідності
2. Вводиться низка нових суттєвих вимог до безпеки й охорони здоров’я, зокрема кібербезпеку
Новий Регламент вводить додаткові суттєві вимоги безпеки для окремих типів машин, а також новий розділ щодо кібербезпеки, який стосується: захисту операційних технологій і промислових мереж; запобігання несанкціонованому доступу до систем безпеки машин; підтримки цифрових рішень і генерації даних для безпечної експлуатації.
3. Запроваджуються цифрові інструкції з експлуатації на машинне обладнання
Новий Регламент дозволяє супроводжувати машини інструкціями з експлуатації лише у цифровому форматі. На вимогу користувача надавати безкоштовно інструкцію з експлуатації у паперовому вигляді протягом одного місяця після покупки.
Українському бізнесу рекомендовано починати підготовку до нових вимог вже зараз, щоб уникнути бар’єрів доступу на європейський ринок.
Дякуємо усім, хто долучився до інформаційної сесії та активно ставив питання! 
Слідкуйте за нашими оновленнями – кожен останній четвер місяця проводимо інфосесії з питань технічного регулювання.
Уряд готує режим ліцензування імпорту окремої продукції з Молдови у відповідь на обмеження експорту м’яса птиці
Кабінет Міністрів планує запровадити ліцензування імпорту винограду, вина та спирту з Молдови у відповідь на обмеження експорту українського м’яса птиці. Це рішення захищає економічні інтереси України та відповідає нормам міжнародного торговельного права. Підставою стало рішення Національного агентства з безпеки харчових продуктів Молдови (ANSA) від 26 січня 2026 року № 48 про тимчасове призупинення імпорту м’яса птиці, субпродуктів та продукції з нього з України. У нотифікації до СОТ були наведені некоректні причини такого рішення, що створює ризик поширення необґрунтованих обмежень на українську продукцію. Україна одразу ініціювала державний контроль і розслідування. Метронідазол виявлено лише в одному зразку кормів, що свідчить про поодинокий випадок. Жодних невідповідностей у самому м’ясі птиці не зафіксовано.
